Висновок ВСУ щодо рядок позовної давності при стягненні кредитом з поручителя.

23.12.2015 року Верховний Суд України у справі № 6-436цс15 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» зробив висновок щодо позовної давності при стягненні кредитом з поручителя.

Судом встановлено, що Боржник зобов'язання язався перед банком повернути суму кредиту з відсотками до 21 січня 2011 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.
Отже, разом із встановленому рядок дії кредитного договору сторони встановили го рядка виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання боржником шкірного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою стаття 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Судами встановлено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 10 числа кожного місяця, а останній платіж боржник повинен був здійснити не пізніше 21 січня 2011 року, з того часу несплати шкірного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного рядок для пред'явлення вимог до поручителя щодо щомісячних платежів.
Отже, останній строк виконання основного зобов'язання сторони кредитного договору визначили 21 січня 2011 року, тому саме з цієї дати рахується початок шестимісячного строк дії поруки.
У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання рядок для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього рядка.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом лише 7 квітня 2014 року, то висновок суду про застосування положень статті 261 ЦК України, які регулюють питання перебігу позовної давності, до передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України рядок пред'явлення вимог до поручителя є неправильним, оскільки цей строк не є строком позовної давності, на який поширюються зазначені норми.